В житті моєму є щось неминуче
В житті моєму є щось неминуче.
Романтики назвали б, мабуть, Раєм:
Ти зайдеш в двері і промовиш: «Скучив!»,
Бо вже тебе без мене не буває.
Промчиться день, немов на білих конях
І подарує вічність світу вечір.
Я більш за все люблю, коли спросоння
Ти ковдрою вкриваєш мені плечі.
